Що таке «домашнє насильство» згідно із законом?

Домашнє насильство - протиправні дія або бездіяльність (а також погрози їх вчинення) у формі фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства, що вчиняються у визначеному колі осіб, незалежно від місця їх проживання.

(Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон також визначає основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів постраждалих осіб).

Кого це може стосуватися?

• ·                мати
• ·                батько
• ·                діти
• ·                прийомні діти
• ·                прийомні батьки
• ·                батьки-вихователі
• ·                діти-вихованці
• ·                двоюрідні дід та баба
• ·                племінники
• ·                опікуни
• ·                чоловік і дружина
• ·                подружжя
• ·                подружжя у цивільному шлюбі
• ·                колишнє подружжя
• ·                наречені
• ·                особи, які мають спільну дитину
• ·                двоюрідні онуки
• ·                особи, які перебувають під опікою чи піклуванням
• ·                патронатні вихователі
• ·                рідні брати та сестри
• ·                двоюрідні брати та сестри
• ·                рідні бабуся та дідусь
• ·                прадід та прабаба
• ·                дядько та тітка

Форми (види) домашнього насильства

Фізичне

Це коли вас б’ють чи штовхають, не випускають з власного дому або не пускають до нього, змушують до вживання алкоголю чи наркотиків. Вам погрожують позбавити життя чи навмисно створюють ситуації, які можуть становити загрозу вашому здоров’ю та безпеці. Проти вашої волі вас переміщують у межах однієї держави або за кордон із застосуванням сили, погроз чи обману.

Прояви:

• ·               заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості
• ·                ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання
• ·                ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
• ·                залишення в небезпеці
• ·                незаконне позбавлення волі

Сексуальне

Це коли вас примушують до небажаних статевих стосунків, торкаються до інтимних частин вашого тіла без згоди. Вас примушують спостерігати за статевими актами (дивитися порнопродукцію) тощо. Вас примушують займатися проституцією.

Прояви:

• ·                примушування до статевого акту
• ·                проникнення в тіло людини без її згоди
• ·                примусові пестощі без проникнення у тіло
• ·                примушування до зайняття проституцією
• ·                примушування до перегляду порнографії

Щось із цього відбувається з вами чи знайомою вам людиною?

Психологічне

Це коли вами маніпулюють задля власної вигоди. Вас систематично шантажують, переслідують та залякують. Вас постійно та цілковито контролюють, зневажають як особистість, критикують та насміхаються над вами. Вам погрожують відібрати ваших дітей, обмежують у контактах з близькими та друзями. Вам або третім особам погрожують вбивством чи каліцтвом.

Прояви:

• ·                приниження, переслідування, залякування
• ·                діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи
• ·                словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб
• ·                контроль у репродуктивній сфері
• ·                дії, що завдали шкоди психічному здоров'ю особи

Щось із цього відбувається з вами чи знайомою вам людиною?

Економічне

Прояви:

• ·                умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів
• ·                залишення без догляду чи піклування
• ·                заборона працювати, примушування до праці
• ·                перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації
• ·                заборона навчатися

Щось із цього відбувається з вами чи знайомою вам людиною?

Не зволікайте! Телефонуйте за номером «102», викликайте поліцію прямо зараз!

Кризи в сім’ї, що сприяють ускладненню взаємин у сім’ї

Сімейні кризи – складні періоди, через які проходить кожна сім’я. До нормативних криз відносяться:

• -                Створення сім’ї;
• -                Поява дитини /не поява дитини протягом 5 років;
• -                Дитина йде до школи;
• -                Підліткова криза + криза середнього віку батьків;
• -                Виліт з гнізда;
• -                Опустіле гніздо;
• -                Втрата одного з подружжя.
• Ненормативні кризи:
• -                зрада,
• -                залежність,
• -                важка хвороба,
• -                війна,
• -                пожежа,
• -                безробіття

1. Чи є у вашій родині хтось, хто виключений зі схеми прийняття рішень? Якщо так, то як він себе відчуває в родині?

2. Як відобразиться на можливості вирішення кризової ситуації, якщо діти будуть кооперуватися з дітьми, а дорослі з дорослими; дідусі з бабусями? Що може статися?

3. На кому у вашій родині лежить відповідальність за прийняття рішень в кризових ситуаціях?

4. За що в своїй сім’ї відповідаєте особисто ви?

5. Які критичні ситуації ви здатні долати і вирішувати самостійно?

6. Ви хотіли б скоротити або розширити зону вашої відповідальності?

7. Якщо припустити, що в майбутньому зони вашої відповідальності можуть розширитися, в якому напрямку вам хотілося б це зробити? (здоров’я, стосунки з партнером, з дітьми, відпочинок тощо).

Будь-яка сімейна криза чи конфлікт вирішується ефективніше, коли в цей процес включені всі члени сім’ї і кожен усвідомлює зони власної відповідальності.

Пам’ятка батькам для уникнення ситуацій насильства у сім’ї

Важлива розмова про дитячу агресію

(за матеріалами статті психолога Світлана Ройз)

Злість – природня, нормальна і правильна. Ми вже народжуємось з можливістю виражати злість. Наша задача навчитися розрізняти «здорову» злість і агресивно токсичну поведінку. Злість – нормальна реакція на порушення кордонів. Агресивність – це риса особистості, хворобливий стан -  постійне сприйняття світу, як ворожого, нападаюча, постійно атакуюча поведінка.

Нам важливо спостерігати за дитиною і за собою: наші дії у вираженні агресії – самозахисні чи ворожі.

Агресія дає енергію нашим діям. Вона може бути «доброякісною» та  «злоякісною» (Е. Фромм).

Види агресії:

Реактивна – реакція на когось або щось ззовні.

Спонтанна – під дією накопичених емоцій.

Пряма активна – направлена на об’єкт, який викликає роздратування.

Пасивна – ниття, плітки, жести.

Непряма – спрямована на іншу людину, яка знаходиться в більш слабкій позиції або на разі доступна (не можу відповісти татові, тому вдарю сестру).

Також агресія буває вербальною (слова, крики, дражнили), тактильна (дії), експресивна (жести, міміка, інтонація).

Будь-яка емоція – реакція нашого мозку на те, що відбувається. Будь-яка емоція важлива. Безпечно, здорово та коректно – якщо емоція проявлена. Те, що приховується і придушується – може стати симптомом.

Важливо пам’ятати, що діти часто проявляють «нашу» агресію, виражають «нашу» напругу за нас.

Агресія може виникати в таких випадках:

1.             Особливість нервової системи (компетенція неврологів).

2.             Навчена поведінка (повтор поведінки значимої людини).

3.             Спроба зняти напругу.

4.             Фрустрація – щось заважає задовільнити потребу.

5.             Захист.

6.             Намагання повернути собі владу, підтримати авторитет (підлітки, дорослі).

Вікові прояви:

Немовлята і діти до 2 років реагують агресивно на те, що не можуть пояснити, попросити, отримати. Іноді діти б’ють батьків, але для них це гра. Тут важливо зупиняти руку дитини і говорити «Бити не можна. Мені боляче».

Діти до 5 років не здатні регулювати емоції. І витримувати амбівалентні емоції також не можуть, наприклад: радіти перемозі друга, і одночасно злитися на нього, сумувати про свою поразку).

Починаючи з дошкільного і до підліткового віку хлопчики частіше проявляють тактильну агресію (бійки), а дівчатка – вербальну (плітки, крики, сварки). В нашій культурі вербальна агресія вважається чомусь більш безпечною, а агресивні дії вважаються більш «нормальними» для хлопчиків.

Що робити?

Вчитися не маскувати, придушувати, а виражати емоції допустимим способом. Важливо показати дитині різницю між «дати здачі і дати відсіч».

Навчити тому, що якщо на нас направлена вербальна агресія – варто відповідати словами, якщо тактильна – даємо відсіч тілом.

Слова «не звертай уваги», «сам винен», «вирішуй сам» - як мінімум, не коректні.

Ну і, звичайно, бити дитину у відповідь на її агресивну поведінку (в будь-якому випадку) – не можна, не продуктивно і небезпечно.

В кожному випадку важливо розуміти – що ЗА поведінкою дитини.

Іноді агресія маскує тривогу і страх.

Коли точно потрібно звернутися до спеціаліста?

Дитина старша 5,5 років свідомо мучить тварин, свідомо шкодить, робить боляче. Не відчуває емпатії, суму, провини, дивлячись на свої дії.

Обвинувачує іншого в тому, що так себе поводить.

Не вважає свою поведінку агресивною.

Дитина не проявляє злості, не дозволяє собі проявляти при дорослих сильні емоції.

Дитина проявляє аутоагресію.

Нормативно-правові акти з питання запобігання та протидії домашньому насильству